Громадське обговорення стратегії розвитку освіти ЯМПІЛЬСЬКОЇ ТГ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ
ЯМПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Затверджено рішенням
______ чергової сесії
восьмого скликання
Ямпільської селищної ради
від ___________________________.
СТРАТЕГІЯ
розвитку освіти
ЯМПІЛЬСЬКОЇ ТГ
НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ
Ямпіль 2024
Паспорт
проєкту
Стратегії розвитку освіти Ямпільської ТГ на період до 2027 року
|
1 |
Ініціатор розроблення Стратегії |
Ямпільська селищна рада |
||||
|
2 |
Дата, номер і назва розпорядчого документа про розроблення Стратегії |
Розпорядження селищного голови від "Про створення робочої групи з розробки Стратегії розвитку освіти в Ямпільської територіальній громаді |
||||
|
3 |
Розробник Стратегії |
Відділ соціального захисту населення, освіти, культури та спорту виконавчого комітету селищної ради |
||||
|
4 |
Співрозробники Стратегії |
……………….. |
||||
|
5 |
Відповідальний виконавець |
Відділ соціального захисту населення, освіти, культури та спорту виконавчого комітету селищної ради |
||||
|
6 |
Учасники ( співвиконавці) Стратегії |
Заклади освіти селищної ради |
||||
|
7 |
Терміни реалізації Стратегії |
2024 - 2027 роки |
||||
|
8 |
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії |
Всього |
У тому числі за роками |
|||
|
2024 |
2025 |
2026 |
2027 |
|||
|
Всього, у тому числі: |
||||||
|
8.1 |
Державний бюджет |
|||||
|
8.2 |
Обласний бюджет |
|||||
|
8.3 |
Місцевий бюджет |
|||||
|
8.4 |
Позабюджетні кошти |
|||||
Перелік умовних позначень, скорочень та термінів
- ЗДО - заклад дошкільної освіти
- ЗЗСО - заклад загальної середньої освіти
- ЗПО - заклад позашкільної освіти
- ТГ - територіальна громада
- МОН - Міністерство освіти і науки
- ІППО - інститут післядипломної педагогічної освіти
- ЗНО - зовнішнє незалежне оцінювання
- НМТ - національний мультипредметний тест
- НУШ - нова українська школа
- КУ - комунальна установа
- ВПО - внутрішньо переміщена особа
- ІРЦ - інклюзивно - ресурсний центр
- НМК - навчальний мультимедійний комплекс
- SWOT - Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats ( Сильні сторони, Слабкі сторони, Можливості, Загрози )
- IT - Informational Technologies ( Інформаційні технології )
- HASSP - Hazard Analysis and Critical Control Point (система аналізу
ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок )
- ВСЗНОКС - відділ соціального захисту населення, освіти культури та спорту
І. ВСТУП. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ БІЛОГІРЩИНИ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ
Розроблення Стратегії розвитку освіти Ямпільської ТГ на період до 2027 року (далі – Стратегія) здійснювалось з огляду на необхідність ефективного використання наявних ресурсів для досягнення основної мети - надання мешканцям громади якісних освітніх послуг, їх осучаснення та урізноманітнення, а також для реагування на виклики :
- потреба гнучко управляти та працювати в умовах ризиків, спричинених природними чинниками та функціонуванням галузі в умовах воєнного стану;
- необхідність посилення безпекових умов;
- подальше впровадження цифровізації управління галуззю, продовження дистанційного та (або змішаного ) навчання на невизначені терміни;
- потреба адаптації змісту освіти до прагнень людиною успіху та самовизначення ;
- значне скорочення чисельності споживачів освітніх послуг, спричинене погіршенням демографічних показників;
- зміна підходів до формування системи та управління освітою, зумовлених процесами децентралізації та автономії.
Нормативно-правовою основою для розробки Стратегії слугували закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну світу», а також відповідні постанови Кабінету Міністрів України, розпорядчі акти профільного міністерства. Стратегія розроблялась в умовах труднощів у здійсненні планування та прогнозування через великий вплив зовнішніх факторів ( правовий режим воєнного стану в Україні) . Однак, наявність стратегічного документу надає можливість гнучко реагувати на зміни умов функціонування галузі, бачити свої переваги та вміти їх підтримати, бачити свої слабкі сторони та вміти прийняти ефективні рішення щодо виправлення ситуації та забезпечити планомірний розвиток освітньої галузі територіальної громади.
Особлива увага при розробці Стратегії була приділена забезпеченню відповідності стратегічного планування розвитку освіти в громаді реформі освітньої галузі на державному рівні, основою якої є затверджена концепція «Нової української школи» на 2017-2029 роки. Стратегія також враховує нові підходи, зумовлені формуванням освітньої політики в Україні та основні положення освітньої політики, визначені Стратегією розвитку Ямпільської ТГ на період до 2027 року.
Стратегія розрахована на 4 роки з метою відповідності циклу стратегування місцевого розвитку, що дозволить забезпечити досягнення цілей та завдань Стратегії розвитку Ямпільської ТГ на період до 2027 року в розрізі відповідних цілей та завдань.
При підготовці стратегічного аналізу розвитку сфери освіти Ямпільської ТГ були використані матеріали ВСЗНОКС, Відділ бухгалтерського обліку та звітності, Фінансовий відділ а також інших інституцій, причетних до питань розвитку освіти.
Процес розробки Стратегії здійснювався впродовж грудня 2023 року та січня 2024 року. Робочою групою, до складу якої ввійшли представники основних суб‘єктів освітньої політики Ямпільської ТГ та установ, організацій і органів виконавчої влади, причетних до питань функціонування освіти.
Головним розробником Стратегії є ВСЗНОКС. Проєкт Стратегії проходив тривало, широке громадське обговорення розпочалось ще у 2021 році в експертному середовищі, що дозволить забезпечити якість та дієвість Стратегії.
Метою Стратегії є підвищення доступності якісної, конкурентноспроможної освіти для мешканців громади відповідно до вимог суспільства, економіки та кожного громадянина; забезпечення якісного розвитку людини відповідно до її задатків, потреб та здібностей.
Завдання Стратегії :
- модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу;
- створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, форм та засобів отримання освіти;
- побудова ефективної системи наскрізного виховання , розвитку та соціалізації дітей та учнівської молоді;
- формування безпечного освітнього середовища, створення сучасної матеріально - технічної та навчально-методичної бази;
- підвищення якості освіти на інноваційній основі;забезпечення професійного розвитку педагогів;
- діджиталізація освіти, удосконалення інформаційно-ресурсного забезпечення;
- забезпечення доступності й відкритості освіти;
- розвиток інфраструктури, нового освітнього простору.
Завдання і заходи Стратегії фінансуватимуться за рахунок коштів місцевого, державного бюджетів, інвестиційних коштів, коштів залучених у рамках грантових програм та інших джерел відповідно до чинного законодавства.
В Стратегію протягом наступних чотирьох років можуть вноситися зміни, доповнення чи коригування, які покращуватимуть цю Стратегію. Зміни, доповнення чи коригування до Стратегії затверджуються рішенням сесії Ямпільської селищної ради за поданням селищного голови, ВСЗНОКС. постійної комісії з питань освіти.
ІІ. Стратегічний аналіз розвитку сфери освіти Ямпільської ТГ
ІІ.1. СФЕРА ОСВІТИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Сфера освіти в економіці Ямпільської ТГ
Ямпільська територіальна громада (далі Ямпільська ТГ) утворена 16 травня 2018 року в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. Громада розташована в північно-західній частині Хмельницької області, яка згідно з адміністративно-територіальним устроєм України ввійшла до складу Шепетівського району Хмельницької області.
Адміністративний центр громади знаходиться у селищі Ямпіль Шепетівського району, яке розташоване на відстані 115 км від обласного центру - міста Хмельницький та 90 км від районного центру – міста Шепетівка. До Ямпільської громади входить 13 населених пунктів, у тому числі: 1 селище Ямпіль, де функціонує один ліцей , 1 заклад дошкільної і 1 позашкільної освіти, та 12 сільських населених пунктів, в яких діють 5 закладів дошкільної та 5 загальної середньої освіти.
На території Ямпільскої селищної ради проживає 5980 мешканців, із яких 1709 є жителями селища Ямпіль( 29 відсотків від загальної чисельності громади), 4271 особи (71відсоток) – жителі сільській місцевості.
Сучасна демографічна ситуація, що склалась в громаді, характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення, його економічно активної частини і питомої ваги зайнятості населення. Отримання доходу від особистого господарства для багатьох жителів є основним джерелом доходу, ненадійним та сезонним. Абсолютна більшість населення громади виїжджає на роботу закордон. Значна частина чоловічого населення перебуває в ЗСУ на захисті незалежності країни. Отже, демографічна ситуація в регіоні в наступному стратегічному періоді характеризуватиметься такими негативними тенденціями як зменшення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, скорочення осіб працездатного віку через втрати у війні, зростання частки осіб післяпрацездатного віку та осіб з особливими потребами, збільшення демографічного навантаження на працездатне населення. Це ускладнює формування бюджету громади та зменшує її фінансові можливості з розвитку сільських територій, у тому числі з розвитку закладів освіти громади. Це, безумовно, впливає і на формування мережі закладів освіти, а тому її оптимізація залишається одним із найактуальніших завдань громади.
Упродовж останніх десяти років в громаді спостерігається поступове зменшення кількості осіб, що навчаються у закладах освіти, при цьому, зважаючи на зазначене вище, цей процес посилиться.
Економіка громади демонструвала зростаючу динаміку впродовж останніх трьох років через збільшення як темпів, так і обсягів сільськогосподарського виробництва. Однак загальна тенденція зниження економічної активності в країні під впливом воєнного стану позначилася і на економічному стані Ямпільскої ТГ. Основні галузі економіки Ямпільскої ТГ : сільське господарство, послуги та підприємництво.
Чисельність зайнятого населення в громаді дещо скоротилась через участь у воєнних діях та ліквідації закладів бюджетної сфери. Найбільша частка зайнятого населення у віці 15-70 років за видами економічної діяльності - в сільському господарстві та освіті.
Рівень оплати праці у сфері освіти традиційно вищий, аніж в інших закладах бюджетної сфери, однак дещо нижчий, аніж у сільському господарстві та промисловості.
Доходи до бюджету у 2023 році становили:
- загальний фонд : 57 млн. 415,8 тис. гривень
- спеціальний фонд: 3 млн. 395 тис. гривень
Найбільшу частку доходів формують прибутковий податок з громадян/ податок з доходів фізичних осіб, єдиний податок від с/г виробників та плата за землю.
Структура видатків бюджету громади у 2023 році:
|
Державне управління |
16,6 |
9 453 851 |
|
Освіта |
69,6 |
39 697 415 |
|
Охорона здоров`я |
0,3 |
180 585 |
|
Соціальний захист та соціальне забезпечення |
3,9 |
2 200 769 |
|
Культура i мистецтво |
4,0 |
2 292 081 |
|
Фiзична культура i спорт |
0,2 |
95 511 |
|
Житлово-комунальне господарство |
1,9 |
1 103 175 |
|
Економічна діяльність |
0,4 |
221 897 |
|
Інша діяльність |
1,6 |
905 597 |
|
Міжбюджетні трансферти |
1,6 |
884 582 |
|
Усього |
100,0 |
57 035 463 |
Освіта у Стратегії розвитку Ямпільської ТГ до 2027 року
В ході SWОT - аналізу при розробці Стратегії розвитку Ямпільської ТГ до 2027 року освітні фактори були віднесені і до сильних, і до слабких сторін громади. Так, серед сильних сторін відзначено:
- наявна розгалужена мережа закладів освіти;
- наявність закладів позашкільної освіти: школа мистецтв.
Водночас розробники Стратегії розвитку Ямпільської ТГ до 2027 року акцентують на таких недоліках: недостатня кількість дітей шкільного та дошкільного віку у сільських населених пунктах громади; незаповненість потужностей закладів освіти в сільській місцевості; відсутність належних умов для організації навчання за дистанційною формою; недостатня матеріально-технічна база закладів освіти (недостатність сучасного обладнання, неналежний стан приміщень); нерівний доступ учасників освітнього процесу до якісної позашкільної освіти.
Стратегія розвитку Ямпільської ТГ до 2027 року передбачає заходи з розвитку сфери освіти :
- Осучаснення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти.
- Оптимізація мережі закладів освіти
- Реалізація освітніх проєктів щодо поліпшення освітнього простору
- - Капітальний ремонт харчоблоків в закладах освіти громади
Означені в Стратегії розвитку Ямпільської ТГ до 2027 року завдання будуть враховані та ляжуть в основу формування стратегічних цілей та оперативних завдань розвитку сфери освіти в громаді.
Загальні тенденції функціонування сфери освіти:
- поступове зменшення кількості осіб, що навчаються у закладах освіти
- поступове зменшення кількості закладів освіти усіх рівнів за рахунок оптимізації, що відбувається, наприклад, шляхом реорганізації (ліквідації) закладів повної загальної середньої освіти та утворення на їх базі філій інших закладів освіти. Через складну демографію прослідковується також зменшення загальної кількості закладів дошкільної освіти.
Фінансування сфери освіти в громаді
Відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту» держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Фінансове забезпечення є одним із головних факторів, що зумовлюють успішність реформування. За період децентралізації частка місцевих бюджетів у видатках на освіту зросла з 31 до 50%. З одного боку, це сприяло активній оптимізації освітньої мережі, у тому числі й нашій громаді, однак, з іншого, – суттєво вплинуло на зростання диференціації у доступності освіти, а також якості освітніх послуг закладів загальної середньої освіти. Наша громада також серед заручників ситуації, коли місцевий бюджет не спроможний належним чином забезпечити розвиток закладів освіти.
Починаючи з 2017 року, освітня субвенція спрямовується винятково на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам, при цьому застосовується формульний підхід. Щодо інших видів, то громаді надавались такі субвенції:
1) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення харчоблоків (Ямпільський ліцей, 2021 рік);
2) субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (щорічно);
3) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (щорічно з часу реалізації НУШ);
Сучасні підходи до управління освітою
В громаді не повній мірі реалізується принцип автономії, задекларований законами України «Про освіту» (2017) та «Про повну загальну середню освіту» (2020), які унормовують фінансову, академічну, кадрову та організаційну автономію закладів освіти. Заклади освіти громади усіх типів не є розпорядниками коштів нижчого рівня. В громаді не створена піклувальна рада як один із механізмів впливу на управлінську діяльність в закладах освіти, елементом впровадження державно-громадського управління у сфері освіти. ВСЗНОКС виконує не контролюючі, а координаційні функції, прописані у положенні про відділ.
ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини. Нині її зміст органічно пов’язаний з ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах шкільної реформи. Закон України «Про дошкільну освіту» регулює основні питання функціонування сфери дошкілля. Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти; визначення змісту дошкільної освіти; визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень; визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту; створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.
Однак новий Закон "Про дошкільну освіту", який би в повній мірі відповідав принципам Закону "Про освіту" сьогодні не прийнято, що є загрозою чіткості законодавчого регулювання сфери дошкілля. На сьогодні узгодження між новим Законом України «Про освіту» від 5.09.2017 р. та Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001р. здійснюється через зміни до останнього.
Якість освіти в ЗДО – це результат діяльності колективу, який визначається такими позиціями:
- як дитина в закладі реалізує своє право на індивідуальний розвиток відповідно до вікових можливостей і здібностей;
- як організований педагогічний процес в закладі дошкільної освіти (режим, вибір програм і технологій, забезпеченість посібниками;
- як налагоджена система підвищення професійного росту педагогів через різні форми методичної роботи, і т. ін.);
- які умови створені в ЗДО (освітнє середовище, орієнтоване на самоцінність дошкільного дитинства; позитивний мікроклімат в колективі; система стимулювання якісної роботи, творча спрямованість діяльності колективу ЗДО та його керівника );
- як заклад зорієнтований на освітні потреби і запити сім'ї; систематичне колективне обговорення стану освітнього процесу та прийняття ефективних управлінських рішень і т. ін.)
Мережа дошкільної освіти
Одним із пріоритетних завдань громади є забезпечення доступності здобуття дошкільної освіти дітьми та створення необхідних умов функціонування і створення оптимальної мережі ЗДО. У 2023 році в громаді функціонує 6 закладів дошкільної освіти.. Усі ЗДО Ямпільської селищної ради знаходяться у комунальній власності. В структурі ЗДО 5 закладів складають загального розвитку, 1 заклад - комбінованого типу.
Впродовж останніх трьох років мережа ЗДО у зв’язку з демографічною ситуацією, військовими діями зменшилась на 3 одиниці.
Динаміка закладів дошкільної освіти та дітей у 2021-2023 роках
|
Рік |
К-сть ЗДО |
В них вихованців |
|
2021 |
9 |
173 |
|
2022 |
8 |
140 |
|
2023 |
6 |
137 |
Охоплення закладами дошкільної освіти дітей різних вікових груп у громаді у 2023 році
|
№ з/п |
Назва закладу |
К-сть груп |
Всього дітей |
К-сть місць |
|
|
Ямпільський заклад дошкільної освіти комбінованого типу "Росинка" |
5 |
72 |
110 |
|
|
В'язовецький ЗДО «Джерельце» |
1 |
17 |
18 |
|
|
Микласький ЗДО «Малятко» |
1 |
15 |
11 |
|
|
Воробіївський ЗДО «Веселка» |
1 |
15 |
15 |
|
|
Довгалівський ЗДО «Вишенька» |
1 |
7 |
22 |
|
|
Паньковецький ЗДО «Пролісок» |
1 |
11 |
26 |
|
Всього: |
10 |
137 |
202 |
Для порівняння варто зазначити, що у 2022/2023 заклади дошкільної освіти Ямпільської громади відвідували 140 вихованців, у 2021/2022 році – 173 вихованці.
Варто відмітити, що показники народжуваності, які впливають на фактичну та перспективну мережу, залишаються невтішними. Щорічно ми фіксуємо зниження показників кількості дітей в громаді. Зокрема, станом на п’яте вересня 2023 року зареєстрованих дітей у громаді – 935 (від 0 до 6 – 225, від 6 до 18 – 710). У 2022 році кількість дітей у громаді складала 957 осіб.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, виникла ще одна проблема: переїзд сімей за кордон на тимчасове або постійне проживання. Такі діти, відповідно до українського законодавства, числяться у мережі Ямпільської громади. За останніми даними станом на 05 вересня 2023 року за кордоном перебуває 55 дітей, значна частина яких виїхали саме після початку війни.
Інклюзія у ЗДО
Філософія інклюзії базується на вірі в те, що кожна людина з вадою має отримати освіту і житлові умови, які б якомога ближче відповідали нормальним. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в ЗДО. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та якості навчання. Діти з особливими потребами стають частиною нашого життя, вони включаються в освітній процес закладів дошкільної освіти, оточення, спільноти.
А тому заклади дошкільної освіти громади також надають освітні послуги, що ґрунтуються на принципі забезпечення основного права дітей, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, на освіту та права навчатися за місцем проживання.
У 2023 році кількість дітей з особливими потребами, що відвідують ЗДО Ямпільської селищної ради, зменшилась. Відповідно до висновків Білогірського інклюзивно-ресурсного центру інклюзивне навчання організовано у В’язовецькому ЗДО «Джерельце»
Кадрове забезпечення ЗДО
У 2023 році в ЗДО громади налічувалось 110 працівників, з яких 53
особи , або 48 % – педагогічного персоналу та 57 осіб, або 52% – технічного
персоналу. Практично третина працівників дошкільних закладів – (35 %) – зосереджена у селищній місцевості.
Кадровий склад працівників закладів дошкільної освіти:
|
№ з/п |
Назва закладу |
Всього працюючих |
к- сть педагогічних працівників |
З них з вищою освітою |
к-сть пенсіонерів |
|
1 |
Ямпільський заклад дошкільної освіти комбінованого типу "Росинка" |
21 |
11 |
10 |
1 |
|
2 |
В'язовецький ЗДО «Джерельце» |
5 |
3 |
1 |
0 |
|
3 |
Микласький ЗДО «Малятко» |
4 |
2 |
0 |
0 |
|
4 |
Воробіївський ЗДО «Веселка» |
4 |
2 |
1 |
1 |
|
5 |
Довгалівський ЗДО «Вишенька» |
3 |
1 |
1 |
0 |
|
6 |
Паньковецький ЗДО «Пролісок» |
4 |
2 |
2 |
0 |
|
ВСЬОГО |
37 |
21 |
15 |
2 |
У структурі педагогічного персоналу закладів дошкільної освіти громади основну частку складають вихователі –13, директори – 6, вихователі-методисти та практичні психологи – 2. Серед педагогічних працівників у закладах дошкільної освіти селищної ради 15 – працівники з вищою освітою.
У 2023 році на одного педагогічного працівника дошкільних закладів громади припадало 6,5 вихованців, що дещо нижче, а ніж в середньому по Україні – 9,3 особи.
Серед педагогічних працівників дошкільних закладів Ямпільської ТГ частка педагогічного персоналу пенсійного віку становить – 9,8 % при середньому по країні – 8,1 %.
Професія педагога і надалі залишається жіночою у дошкільних закладах, де 100 % педагогічних працівників становлять жінки.
Фінансування дошкільної освіти
Дошкільна освіта фінансується з місцевого бюджету. У 2023 році на фінансування дошкільної освіти місцевим бюджетом громади було виділено 7 436 тис. грн., що становить в середньому на одного вихованця – 54 280 грн в рік. В громаді з невеликими доходами важко належним чином фінансувати функціонування закладів дошкільної освіти.
Наслідками недостатнього фінансування дошкільної освіти стали негативна практика фінансування за рахунок батьків та спонсорів навчально-методичної бази (іграшки, розвивальні ігри, дидактичний матеріал тощо) ЗДО; зменшення фінансових нормативів на утримання однієї дитини.
Впродовж останніх років змінилась структура фінансування ЗДО. Частка, що використовується на фінансування заробітної плати у порівнянні з 2022 р. Та 2023р. Зросла на 10%. Натомість зменшились інші видатки дошкільних закладів. Практично відсутнє фінансування на розвиток закладів, особливо неперспективних, через відсутність дітей. Частка заробітної плати у структурі видатків зросла, однак соціальний статус працівника дошкільних закладів залишається неналежний, про що свідчить порівняльний аналіз середньої заробітної плати хоча б педагога закладу загальної середньої та закладу дошкільної освіти:
|
Розмір середньої з/п педагога ЗЗСО |
Розмір середньої з/п педагога ЗДО |
|
11 100 |
9 300 |
Організація харчування дітей у закладах дошкільної освіти.
2023 році на фінансування харчування ЗДО місцевим бюджетом громади було виділено 498 958 гривень, в середньому 3 642 гривень в рік на одного вихованця. У відповідності до чинного законодавства розмір плати встановлює виконавчий комітет щорічно у грудні. Діти пільгових категорій харчуються за рахунок бюджетних коштів селищної ради.
Середня вартість харчування вихованця ЗДО зросла з 13 грн в день до 23грн. в день, однак на якість харчування це не вплинуло, адже суттєво зросли ціни на продукти.
Матеріально-технічне забезпечення
Одним із завдань засновника є утримання та розвиток матеріально-технічного забезпечення закладів освіти. Впродовж останніх років в громаді має місце покращення матеріально-технічної бази ЗДО. Модернізація матеріально-технічної бази здійснюється в напрямку ремонту існуючих приміщень, реконструкції котелень та модернізації технологічного обладнання, ремонту та реконструкції ігрових і спортивних майданчиків, забезпечення закладів комп’ютерною технікою для навчальних та управлінських цілей. Проведено ремонт окремих приміщень та укриття Ямпільського ЗДО «Росинка».
Основні проблеми дошкільної освіти:
У сфері дошкільної освіти ключовими проблемами є:
- невідповідність існуючих потреб можливостям забезпечення здобуття цієї освіти дітьми дошкільного віку. Незважаючи на достатньо високий рівень охоплення дітей дошкільною освітою, доступ до неї залишається нерівним, насамперед у населених пунктах (понад 50 % ), де відсутні ЗДО;
- невідповідність фактичної кількості дітей та потужності в усіх ЗДО, що призводить до порушення нормативів наповнюваності груп ЗДО, погіршує умови праці та умови здобуття освіти;
- відсутність достатнього фінансового ресурсу на утримання закладів дошкільної освіти, що спричиняє їх неспроможність виконати покладене на них завдання щодо забезпечення рівного доступу до послуг дошкільної освіти;
- необхідність покращення умов праці педагогічних працівників ЗДО, матеріально-технічного забезпечення закладів;
- відсутність дієвого механізму залучення випускників педагогічних закладів вищої освіти для роботи у сфері дошкільної освіти;
- відсутність спеціальних транспортних засобів для підвезення дітей до ЗДО;
- відсутність укриттів в 50 % ЗДО, що вимагає організації здобуття там дошкільної освіти за дистанційними технологіями, а тому актуальним є питання модернізації підготовка кадрів для різного контингенту дітей в різних умовах виховання і навчання ( у тому числі й за дистанційними технологіями ).
Для розв’язання зазначених проблем можуть бути використані такі шляхи:
- організація патронажу як форми підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в закладі загальної середньої освіти;
- оптимізація мережі ЗДО з метою спрямування коштів на розвиток матеріально- технічної та навчально-методичної бази перспективних ЗДО;
- якісна організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відповідно до їх запитів та потреб;
- створення методичного та інформаційного ресурсного забезпечення;
- тісна співпраця педагогів дитячого садка і школи;
-організація підвезення дітей до ЗДО.
ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА
Освітня мережа
Однією з основних складових системи освіти є освітня мережа. Особливістю мережі закладів загальної середньої освіти громади, як і країни в цілому, є її надмірна розгалуженість. До прикладу, функціонування Дідковецької гімназії яка розташовані за 3 км від В’язовецької гімназії та Ямпільського ліцею. Підвезення дітей до закладів освіти здійснюється не у відповідності до закріпленої території обслуговування. До прикладу Воробіївська гімназія та Ямпільський ліцей здійснюють підвіз учнів 1-9 класів з Погорілець. Ямпільський ліцей здійснює підвіз учнів 1-9 класів із Дідковець, Норилова. Все це призводить до нераціонального використання фінансового ресурсу (який часто спрямовувався більше на утримання закладу, аніж на учня) та зниженню якості наданих послуг. Слід зауважити, що оптимізації освітня мережа зазнала у 2021 році, коли чисельність закладів загальної середньої освіти не скоротилась, але ліквідовано 2 філії початкові школи.
Динаміка кількості учнів, вчителів та загальноосвітніх закладів у 2021 -2023 рр.
|
Рік |
к-сть учнів |
к-сть учителів |
з них пенсіонерів |
|
2021 |
647 |
93 |
16 |
|
2022 |
643 |
94 |
16 |
|
2023 |
600 |
97 |
17 |
Примітка: у 2021 році ще 2 заклади були у власності Білогірської районної ради.
Як було зазначено, значною є частка сільського населення, а розміщені у селах ЗЗСО часто є однокомплектними та малочисельними.
У 2023 році у громаді функціонує 12 закладів загальної середньої комунальної власності ( державні чи приватні заклади освіти у громаді відсутні ) ( додаток 1 ).
Кількість здобувачів освіти щорічно зменшується, а тому оптимізація мережі і надалі залишиться одним із завдань громади. З цією метою триває громадське обговорення питання Програми оптимізації закладів освіти селищної ради ( план заходів щодо реалізації завдань Програми оптимізації закладів освіти селищної ради, як витяг із Програми - у додатку 2 ) .
Відповідно для забезпечення рівного доступу усіх дітей до якісної освіти, раціонального і ефективного використання ресурсів необхідно створити опорний заклад на базі Ямпільського ліцею. Це єдиний заклад у громаді, де є можливість організувати профільне навчання через реалізацію права на вибір. Саме тому громада має взяти до уваги те, що цей заклад з 2027 року запрацює як академічний ліцей. Профільне навчання у старших класах створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Однак в ЗЗСО, де є відсутні умови для поділу класів на групи, старшої школи неможливо належним чином організувати профільне навчання.
Педагогічні працівники.
У 2023 році педагогічний персонал закладів загальної середньої освіти громади складає 97 осіб , в т.ч. 37 ( 36% ) особи працює у Ямпільському ліцеї.
Проблемою персоналу закладів загальної середньої освіти є його старіння. У ЗЗСО громади частка педагогічного персоналу пенсійного віку складає 18%, показник є нижчим від середньообласного. Однак кількість звернень молодих педагогів щодо працевлаштування є досить не великою. Причиною цього є низька престижність педагогічної праці, молодь, здобувши фахову освіту не бажає повертатися до сільської місцевості, маючи значно більші можливості працевлаштування в інших сферах діяльності в містах.
Якісний склад педагогічних працівників:
|
№ з/п |
Заклад |
К-сть педагогів |
з них мають кваліфікаційну категорію |
|||||
|
Молодший спеціаліст/бакалавр |
спеціаліст |
другу категорію |
першу категорію |
вищу категорію |
||||
|
1 |
Ямпільський ліцей |
37 |
2 |
1 |
5 |
9 |
19 |
|
|
2 |
Воробіївська гімназія |
11 |
- |
- |
2 |
3 |
5 |
|
|
3 |
Дідковецька гімназія |
12 |
- |
- |
1 |
8 |
3 |
|
|
4 |
В’язовецька гімназія |
17 |
1 |
1 |
4 |
2 |
7 |
|
|
5 |
Довгалівська гімназія |
10 |
- |
- |
2 |
7 |
- |
|
|
6 |
Микласька гімназія |
11 |
2 |
2 |
- |
4 |
4 |
|
|
з них: вчителів |
||||||||
|
педагогів – організаторів |
3 |
|||||||
|
асистентів – вчителів |
10 |
|||||||
|
психологів |
1 |
|||||||
Склад педагогічних працівників засвідчує їх високий професійний рівень, адже 103 педагоги ( 37 % ) - учителі з вищою, 87 педагогів ( 31 % ) - учителі з першою кваліфікаційною категорією.
Аналіз співвідношення кількості учнів до кількості працівників
|
№з/п |
Назва закладу освіти |
Кількість учнів на одного учителя |
Кількість учнів на одного працівника (оп) |
Кількість учнів на одного працівника |
|
|
|
Ямпільський ліцей |
10 |
17 |
7 |
|
|
|
Воробіївська гімназія |
4 |
11 |
3 |
|
|
|
Дідковецька гімназія |
4 |
10 |
3 |
|
|
|
В’язовецька гімназія |
4 |
6 |
2 |
|
|
|
Довгалівська гімназія |
3 |
7 |
2 |
|
|
|
Микласька гімназія |
3 |
9 |
2 |
|
У середньому на одного вчителя в ЗЗСО селищної ради припадає 6 учнів, у селищі Ямпіль – 10 учнів. (Середнє навантаження на вчителя по Україні складає 14,4 учнів).
Які ж особливості формування кадрової політики в школах нашої громади?
1. Чітка залежність від освітньої мережі, а звідси, від державного фінансування (освітня субвенція). Безумовно, це фінансова обмеженість. Відсутність достатньої кількості фінансових ресурсів суттєво обмежує ресурсне забезпечення кадрової політики - неможливо гідно винагороджувати працівників, забезпечувати їх достатнім соціальним пакетом та можливостями професійного розвитку, а також використовувати години варіативної частини навчальних планів на потреби здобувачів освіти.
2. Низький відсоток випускників та недостатній рівень їх знань, які виявляють бажання навчатися в педагогічних ЗВО, а саме наші випускники - основа педагогічної громадськості закладів освіти .
3. По-друге, це високі вимоги до професійності працівників та реальний рівень їх педагогічної діяльності.
Кількість ставок вчителів визначається, виходячи з кількості годин за навчальними планами, розробленими на основі типових освітніх програм, з урахуванням інваріантної та варіативної складових, поділу класів на групи при вивченні окремих предметів, кількості годин, передбачених для індивідуального та групового навчання учнів, інших вимог законодавства щодо організації освітнього процесу, з урахуванням норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.
Фінансування та матеріально-технічна база ЗЗСО
Загальний обсяг фінансування загальної середньої освіти селищної ради з місцевих бюджетів у 2023 році становив – 39 млн. 697 грн., що складає близько 70% усіх видатків зведеного бюджету громади (57 млн. 035 тис. гривень).
У 2023 році середній обсяг видатків в розрахунку на одного учня у громаді складає – 40,6 тис. грн. При цьому вартість підготовки одного учня у селищному ліцеї була нижча – 27,4 тис. грн.
Значно вищою є вартість освітніх послуг в розрахунку на одного учня у сільських закладах освіти, що є результатом низької наповнюваності самих шкіл:
Аналіз витрат 2023
|
№з/п |
Назва закладу освіти |
Розмір фінансування, тис грн.. |
Витрати на одного учня, тис. грн.. |
||
|
всього
|
У т.ч. державний бюджет |
У т.ч. кошти громади |
|||
|
1 |
Ямпільський ліцей |
12212,00 |
10187,10 |
2024,90 |
33,37 |
|
2 |
Воробіївська гімназія |
3257,80 |
2564,20 |
693,60 |
69,31 |
|
3 |
Дідковецька гімназія |
2886,90 |
2737,40 |
149,50 |
55,51 |
|
4 |
В’язовецька гімназія |
4622,40 |
3842,50 |
779,90 |
67,97 |
|
5 |
Довгалівська гімназія |
2693,80 |
2177,10 |
516,70 |
92,88 |
|
6 |
Микласька гімназія |
2490,90 |
2319,90 |
171,10 |
65,55 |
|
Всього |
28 163,8 |
23 828,2 |
4 335,6 |
64,09 |
|
Слід також зауважити, що висока вартість навчання учня у малочисельній школі супроводжується такими проблемами: неможливість укомплектувати школу професійними вчителями-предметниками, відсутність необхідної навчально-матеріальної бази, сучасних комунікаційних зв’язків тощо. Окрім того, фахова підготовка вчителів не відповідає виконуваній педагогічній діяльності, адже часто учителі викладають по 2-3 і більше (до 5) навчальних предметів, які не відповідають їхньому фаху.
Підвезення здобувачів освіти
Невід’ємним елементом забезпечення рівного доступу до якісної освіти та оптимізації мережі є забезпечення довозу учнів до закладу освіти та в зворотному порядку. Підвезення учнів в громаді забезпечує 4 шкільних автобусів.
Інформація щодо учнів, дітей і педпрацівників, які підвозяться до закладів освіти
|
Кількість учнів/дітей, які потребують підвезення будь-яким видом транспорту |
Кількість учнів, які забезпечені підвезенням |
Кількість педагогічних працівників, які підвозяться |
|||
|
Шкільним автобусом |
Власними силами |
Всього |
Шкільним автобусом |
Власними силами |
|
|
164 |
164 |
0 |
18 |
10 |
8 |
Інформація щодо наявності шкільних автобусів
|
Назва навчального закладу, за яким закріплений шкільний автобус |
Кількість шкільних автобусів |
Кількість учнів та дітей, які підвозяться шкільними автобусами |
Орієнтовна протяжність маршруту, яку долає шкільний автобус за 1 день, км |
||
|
Всього один. |
Інформація про наявні шкільні автобуси |
||||
|
Рік випуску |
Кількість місць |
||||
|
Ямпільський ліцей |
2 |
2004 2010 |
33 13 |
106 39 |
66 81 |
|
Воробіївська гімназія |
1 |
2008 |
13 |
12 |
36 |
|
В’язовецька гімназія |
1 |
2008 |
13 |
10 |
24 |
|
Всього |
4 |
||||
Утримання шкільних автобусів, їх часті поламки через тривалу експлуатацію та незадовільний стан дорожнього покриття вимагають значного фінансового ресурсу.
|
Назва навчального закладу, за яким закріплений шкільний автобус |
Кількість шкільних автобусів |
Вартість обслуговування автобусів за 2023 рік |
|
Ямпільський ліцей |
2 |
75847 |
|
Воробіївська гімназія |
1 |
34144 |
|
В’язовецька гімназія |
1 |
31240 |
|
Всього |
4 |
141231 |
Матеріально - технічна база
Освітній процес відбувається у приміщеннях ЗЗСО, побудованих достатньо давно. Середній вік шкіл становить 50 років. Шкільні будівлі потребують ремонтів (як капітальних, так і поточних), термомодернізації, насамперед Ямпільськи ліцей.
Усі заклади освіти мають внутрішні санвузли та туалети на вулиці. Туалети обладнані проточною водою та каналізацією.
Найважливішою проблемою для всіх закладів освіти, незалежно від їх типу та ступеня, є недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення навчальними засобами. Матеріально-технічну базу шкіл можна оцінити як "задовільну". Ефективність методичної бази ЗЗСО громади у 2023 році характеризувалась наступними параметрами: лише один заклад освіти (Ямпільський ліцей ) має сертифіковані кабінети циклу, 30 % – спортивні зали, 100 % – їдальню або буфет з гарячим харчуванням, 100% – оснащені каналізацією.
У школах не вистачає обладнання для кабінетів фізики, трудового навчання, математики, іноземних мов, біології та хімії, географії. Брак навчальних ресурсів має негативний вплив на якість навчання у школі та на рівень навчальних досягнень учнів. Учителі не всіх сільських шкіл мають можливість використовувати мультимедійні комплекси. Серед основних потреб є: інтерактивні дошки, комп'ютери, проектори, аудіотехніка, телевізори, а також програмне забезпечення освітнього контенту. Підручниками з усіх предметів забезпечені 90% учнів. Щорічно здійснюється перерозподіл підручників у межах громади відповідно до потреб того чи іншого закладу освіти.
Розвиток сучасного суспільства вимагає якісно нового підходу до підготовки підростаючого покоління. Учасники освітнього процесу повинні володіти комп’ютерною технікою, мати доступ до інформації, використовувати інформаційно-комунікаційні технології для навчання, розвивати цифрові компетентності. У 2023/2024 навчальному році у ЗЗСО Ямпільської ТГ налічується 101 персональних комп’ютерів, з яких використовуються в освітньому процесі - 71, а на одне робоче місце за комп’ютером припадає в середньому 9 осіб .
Забезпеченість ЗЗСО комп’ютерною технікою
Кількість учнів на одне робоче місце за комп’ютером у сільських школах нижча, ніж у селищі, при цьому сільські школи частіше стикалися з проблемами низького рівня підключення комп’ютерів до мережі Інтернет. Найбільше це відслідковується у Миклаській гімназії. Значною мірою це обумовлено недостатнім рівнем технічного обладнання для якісного функціонування мережі.
Комп’ютерна база в закладах загальної середньої освіти морально та фізично застаріла. Проблемою є й недостатній рівень цифрових компетентностей учнів багатьох шкіл.
Підвищення цифрових компетентностей учнів дозволить їм створювати різноманітні проєкти, працювати в умовах дистанційного навчання, досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, робити і презентувати висновки тощо. Проблемою є не лише недостатній рівень цифрових компетентностей учнів, але й існування певного цифрового розриву між учителем і учнем. Багато педагогів, особливо старшого покоління, не володіють сучасними комп’ютерними технологіями на необхідному рівні.
У 2022 та 2023 роках , зважаючи на функціонування в умовах воєнного стану, комп’ютерною технікою заклади освіти не забезпечувалися. Однак заклади освіти отримали 12 нетбуків від Міжнародного фонду ЮНІСЕФ.
|
Назва закладу загальної середньої освіти |
Загальна кількість персональних комп'ютерів |
Загальна кількість ноутбуків, нетбуків |
Загальна кількість планшетів |
Загальна кількість непрацюючих персональних комп'ютерів |
|
Ямпільський ліцей |
43 |
37 |
2 |
13 |
|
Воробіївська гімназія |
10 |
8 |
0 |
0 |
|
Дідковецька гімназія |
5 |
4 |
0 |
0 |
|
В’язовецька гімназія |
23 |
6 |
0 |
10 |
|
Довгалівська гімназія |
12 |
5 |
0 |
5 |
|
Микласька гімназія |
8 |
7 |
0 |
2 |
|
Всього |
101 |
67 |
2 |
30 |
Особливої актуальності якість комп’ютерного забезпечення навчальних закладів та відповідних компетентностей учителів набули після вимушеного переходу на дистанційну форму навчання в умовах поширення пандемії COVID-19 та правового режиму воєнного стану. Як показала практика, основними проблемами, які суттєво ускладнили дистанційну роботу, були: відсутність в учнів та вчителів достатньої кількості комп’ютерної техніки та доступу до мережі Інтернет; недоступність високошвидкісного інтернет-зв’язку, низька якість інтернет-зв’язку; відсутність в учителів навичок дистанційної роботи та недостатній рівень володіння комп’ютерними програмами, цифровими сервісами. З огляду на це, основними напрямками діяльності повинні стати:
- забезпечення закладів сучасним комп’ютерним обладнанням та технічними засобами для підключення та роботи в системі інтернет;
- організація створення цифрового контенту;
- поширення кращих освітніх практик щодо впровадження інноваційних технологій навчання,зокрема при організації організації дистанційного та змішаного навчання;
- участь педагогів у цільовому підвищення кваліфікації.
Укриття закладів освіти
З початком широкомасштабного вторгнення росії на територію України особливо актуальним стало питання створення безпечних умов для здобувачів освіти та працівників. Насамперед це стосується функціонування укриттів.
Власні найпростіші укриття наявні лише у Миклаській гімназії, Ямпільському, Довгалівському, Паньковецькому ЗДО. Відсутність укритів Ямпільському ліцеї, Воробіївської, Дідковецької, В’язовецької, Довгалівської гімназіях, Воробіївського, Микласького, В’язовецького ЗДО зумовлює до використання укрів інших комунальних установ Ямпільської селищної ради, а також приватного сектору.
До підготовки закладів освіти до нового навчального року, однією із вимог було наявність укритів для закладу освіти та його пішохідна доступність, забезпеченість превентивними заходами.
Створена база укритів, не дає нам повної змоги приймати участь у державних програмах щодо реалізації створення безпечних умов в укритях на умовах спів фінансування, всі вони перебувають не у власності закладів освіти. Будівництво нових укритів також потребує виконання ряд умов:
- Більше двісті здобувачів освіти в ЗЗСО,
- Спроможність громади у спів фінансуванні у реалізації проекту із будівництва укритя.
|
№ з/п |
Заклад |
Кількість здобувачів освіти в закладі |
Кількість педагогічних працівників |
Кількість технічних працівників |
Тип укриття (ПРУ, найпростіше, бомбосховище) |
Місткість укриття |
Площа укриття |
Форма організації освітнього процесу |
Наявність акту готовності укриття (№, дата, висновок) |
|
1 |
Ямпільський ліцей |
366 |
37 |
21 |
НУ |
235 |
140 |
очна |
Від 18.08.2023 |
|
НУ |
150 |
90 |
Від 01.08.2023 |
||||||
|
НУ |
50 |
80 |
Від 18.08.2023 |
||||||
|
2 |
В’язовецька гімназія |
63 |
17 |
9 |
НУ |
50 |
39 |
очна |
Від 18.08.2023 |
|
НУ |
50 |
42 |
Від 01.08.2023 |
||||||
|
3 |
Довгалівська гімназія |
29 |
10 |
4 |
ПРУ |
20 |
26,3 |
змішана |
Від 18.08.2023 |
|
4 |
Микласька гімназія |
36 |
11 |
4 |
НУ |
50 |
40 |
змішана |
Від 18.08.2023 |
|
5 |
Дідковецька гімназія |
52 |
12 |
4 |
НУ |
27 |
42 |
змішана |
Від 01.08.2023 |
|
6 |
Воробіївська гімназія |
47 |
11 |
4 |
НУ |
100 |
100 |
очна |
Від 01.08.2023 |
Якість освіти випускників закладів ЗЗСО
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», усім громадянам України гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти. З метою виявлення учнів, які не приступили до навчання, відділом соціального захисту населення, освіти, культури та спорту спільно з службою у справах дітей Ямпільської громади, проводяться заходи щодо виявлення порушників даної норми закону та здійснюється аналіз наступності здобуття повної загальної середньої освіти випускниками 9-х класів.
Так, у 2022/2023 навчальному році базову загальну середню освіту здобув 61 випускник, усі учні продовжують здобувати освіту як у межах Хмельницької області, так і в інших областях України, зокрема:
Дідковецька гімназія
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
6 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
2 |
1 |
1 |
|
|
Тернопільська |
3 |
3 |
||
|
Рівненська |
1 |
1 |
||
Воробіївська гімназія
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
4 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
1 |
1 |
||
|
Тернопільська |
3 |
2 |
1 |
|
Микласька гімназія
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
6 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
5 |
3 |
2 |
|
|
Тернопільська |
1 |
1 |
||
В'язовецька гімназія
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
7 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
3 |
3 |
||
|
Тернопільська |
3 |
2 |
1 |
|
|
Київська |
1 |
1 |
||
Довгалівська гімназія
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
2 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
1 |
1 |
||
|
Волинська |
1 |
1 |
||
Ямпільський ліцей
|
Область |
Усього учнів |
Продовжують здобуття освіти |
||
|
36 |
10 клас |
ПТНЗ |
ВНЗ |
|
|
Хмельницька |
33 |
32 |
1 |
|
|
Тернопільська |
1 |
1 |
||
|
Львівська |
1 |
1 |
||
|
Київська |
1 |
1 |
||
Варто зазначити ти, що є заклади різного рівня акредитації, у які щорічно вступають випускники 9-х класів Ямпільської громади. Серед областей України найбільш популярними для продовження здобуття повної загальної середньої освіти є:
- Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя;
- Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій Західноукраїнського національного університету;
- Фаховий коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка;
- Кременецький професійний ліцей;
- Плужненський професійний аграрний ліцей;
- Лановецька філія ДНЗ "Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою" та ін..
ЗНО спрямоване на визначення рівня навчальних досягнень випускників закладів загальної середньої освіти при вступі до закладів вищої освіти в Україні. Метою зовнішнього незалежного оцінювання є підвищення рівня освіти населення України та забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової та повної середньої освіти, аналіз стану системи освіти, прогнозування її розвитку.
Система зовнішнього незалежного оцінювання формується в Україні за підтримки міжнародних і громадських організацій з 2004 року. Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації та як результати вступних іспитів до закладів вищої освіти. Минулого року через повномасштабне російське вторгнення в Україну введено вступне випробування у формі Національного мультипредметного тесту (НМТ). Отже, маємо можливість здійснити аналіз лише за результатами ЗНО 2021 року. У 2021 році 23 учні закінчили навчання у закладах загальної середньої освіти селищної ради. Однак, відповідно до наказів МОН ЗНО не було обов’язковим для усіх випускників, а лише для тих, хто вступав в вищі заклади, або з інших міркувань за бажанням учнів.
У 2023 році усі 37 випускників проходили НМТ.
Учні 11-го класу нагороджені Похвальною грамотою за особливі досягнення у вивченні окремих предметів
|
Навчальний рік |
Загальна кількість учнів |
Учнів 11-их класів |
Нагороджено Золотою та Срібною медаллю |
Відсоток нагороджених медалями |
Нагороджено Похвальним грамотою за особливі досягнення у вивченні окремих предметів |
Відсоток нагороджених Похвальною грамотою |
|
2019-2020 |
389 |
26 |
- |
- |
9 |
34,6% |
|
2020-2021 |
404 |
23 |
- |
- |
10 |
43,4% |
|
2021-2022 |
404 |
19 |
2 |
12 |
||
|
2022-2023 |
387 |
37 |
1 |
13 |
Впровадження стандартів НУШ
Метою ключової реформи Міністерства освіти і науки - Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «НУШ» є створити школу , «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, але й вміння застосовувати їх у житті». Це і головне завдання для учнів українських шкіл — опанувати за 12 років навчання не просто окремі предмети, але так звані «компетентності».
Закон «Про освіту» закладає такі компетентності: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність. У документах окреслені основні напрямки реформування: створення сучасного освітнього середовища, розроблення і впровадження нових Державних стандартів початкової, базової середньої та профільної середньої освіти, впровадження в освітній процес компетентнісного особистісно орієнтованого навчання, педагогіки партнерства, здійснення підготовки вчителя, створення передумов для інноваційної діяльності, реалізації права закладу освіти, педагогічних працівників на автономію в освітній діяльності, та описано портрет випускника закладу загальної середньої освіти.
Починаючи з 2018/2019 навчального року першокласники, у тому числі нашої громади, розпочали навчання за новим Стандартом. Завдяки субвенції НУШ на умовах співфінансування початкова школа була забезпечена необхідним обладнанням і навчальними матеріалами класів, ергономічними партами та іншими меблями. Забезпечено підвищення кваліфікації вчителів, які впроваджують новий Державний стандарт початкової освіти. Недостатня фінансова спроможність громади вплинула на прийняття рішення щодо відсотка співфінансування до субвенції закупівлі засобів навчання та обладнання для НУШ. Відсоток такого співфінансування був мінімальним .
Перехід освітньої реформи в середню ланку, який розпочався у вересні 2022 року, наклався на рік повномасштабної війни. Освітня система не отримала достатньої підтримки, в тому числі, виділення субвенції на придбання нового обладнання та дидактичних матеріалів для учнів 5-6 класів.. Наразі залишається проблемою забезпечення підручниками учнів та учителів. Однак усі учителі у 2022, 2023 роках пройшли цільове навчання при ХОІППО щодо реалізації основних принципів НУШ.
Інклюзивна освіта
Інклюзивна освіта є одним із пріоритетних стратегічних напрямків «Нової української школи». Впровадження інклюзивного навчання здійснювалось на виконання Закону України «Про освіту», «Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Інклюзивна освіта спрямована на реалізацію прав дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, всебічний розвиток, підготовку до активної участі в житті суспільства.
У закладах освіти громади для всіх дітей з особливими освітніми потребами за заявами батьків ( осіб, що їх замінюють ) та згідно з висновками ІРЦ організовується інклюзивне навчання ( додаток 3 ) , при цьому спостерігається динаміка збільшення кількості інклюзивних класів та дітей у них:
|
Рік |
Всього ЗЗСО |
Інклюзивних класів |
Дітей на інклюзивному навчанні |
|
2021 |
4 |
4 |
4 |
|
2022 |
6 |
10 |
11 |
|
2023 |
6 |
10 |
11 |
Введено 10 посад асистентів вчителів, що відповідає чинним нормам та потребам закладів. Належним чином організована співпраця ІРЦ з закладами освіти щодо надання корекційних послуг, роботи команд супроводу, консультаційної діяльності.
Запровадження інклюзивного навчання створило передумови для інтегрування дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, у загальноосвітній простір, тому система інклюзивного навчання потребує подальшого розвитку.
Основні проблеми розвитку загальної середньої освіти
Необхідність оптимізації шкільної мережі викликана низкою причин, головною серед яких є невідповідність між нижчою якістю освітніх послуг і високою вартістю навчання одного учня в малокомплектних школах у сільській місцевості. Процес оптимізації шкільної мережі супроводжується певними проблемами, а саме: обмежені можливості забезпечення матеріально-технічної бази більших закладів, відсутність необхідної кількості шкільних автобусів, водіїв та висока вартість їх технічного обслуговування, незадовільний стан багатьох доріг для підвезення учнів до школи. Значний кілометраж доріг, що потребують ремонту, характерний для багатьох населених пунктів. Тому важливо, щоб закриття малокомплектних шкіл відбувалось лише із забезпеченням довезення учнів до опорного ЗЗСО. Шкільна мережа повинна відповідати розробленим новим критеріям спроможності освітньої мережі щодо кількості класів, учнів у класах, вчителів на одного учня, доступу до інклюзивної освіти тощо.
Реалізація концепції нової української школи (НУШ) породжує в освіті нашої громади значні виклики щодо створення сучасного освітнього середовища, впровадження нових Державних стандартів початкової, базової середньої та профільної середньої освіти, впровадження в освітній процес компетентнісного особистісно орієнтованого навчання, педагогіки партнерства, здійснення підготовки вчителя, створення передумов для інноваційної діяльності, забезпечення права закладу освіти, педагогічних працівників на автономію в освітній діяльності та спрямування в освіту значних фінансових ресурсів.
Діджиталізація системи ЗЗСО, прискорена через пандемію СОVID-19 та воєнний стан, необхідністю запровадження дистанційного навчання, виявила неготовність до нього всіх учасників освітнього процесу, нерівність доступу закладів освіти, педагогів, здобувачів освіти до інформаційно-комунікаційних технологій, відсутність у педагогічних працівників навичок в сфері комп’ютерних технологій та методологічного забезпечення.
Кошти в розрахунку на одного учня надходять до місцевих бюджетів з державного бюджету у формі освітньої субвенції. Однак через неефективну освітню мережу, існування малокомплектних шкіл селищній раді часто не вистачає субвенційних коштів і вона змушена використовувати власні надходження, які є недостатніми для забезпечення розвитку закладів освіти.
Непрестижність педагогічної праці та рівень заробітних плат у сфері освіти веде до зниження компетентності педагогічного персоналу та якості освітніх послуг. Система навчального навантаження («ставок») для працівників освіти призводить до девальвації вимог до вчителів-професіоналів і зниження стимулів до підвищення кваліфікації вчителів і зміцнення авторитету професії.
Поліпшення також потребує робота закладів освіти щодо створення системи методичної підтримки учителів з урахуванням компетентнісних підходів до навчання, передбачених концепцією НУШ.
Вагомою проблемою сучасного етапу впровадження змін в систему управління сферою середньої освіти на базовому рівні є недостатній розвиток у управлінської культури . Реформи дали школам більше самостійності використанні своїх бюджетів та організації освітнього процесу, але це вимагає відповідного рівня менеджменту в освіті відповідно до професійного стандарту "Керівник закладу загальної середньої освіти", а також педагогічного персоналу, спроможного надавати послуги високої якості відповідно до профстандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)".
Викликом в умовах воєнного стану стало відсутність укриттів в закладах освіти та фінансова неспроможність громади забезпечити їх будівництво.
Ще одна проблема - застарілість матеріально-технічної та навчально-методичної бази суттєво перешкоджає створенню сучасного освітнього середовища та не сприяє підвищенню якості освітніх послуг.
SWOT-АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СФЕРИ ОСВІТИ ГРОМАДИ
SWOT-аналіз стану сфери освіти Ямпільської селищної ради проведено з урахуванням тенденцій функціонування та розвитку, виділених проблем, динамічних змін у її розвитку, визначення можливих зовнішніх впливів та викликів. В основу SWOT-аналізу лягли висновки до розділів аналітичної частини Стратегії, пропозиції, надані за результатами засідань групи з розробки Стратегії розвитку сфери освіти громади на період до 2027 року.
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
1. Збалансована за усіма складовими сфера освіти громади 2. Значна роль сфери освіти у формуванні дохідної частини місцевого бюджету 3. Сформований імідж закладів освіти як таких, що спроможні надавати якісні освітні послуги 4. Високий професійно-освітній та кваліфікаційний рівень педагогів закладів освіти 5. Оптимізація освітньої мережі, яка відбувається без загострення соціальної напруги 6. Висока якість отриманих освітніх послуг в закладі, де планується створення академічного ліцею 7. Активний розвиток та результативність інклюзивної освіти. Ефективність діяльності ІРЦ 8. Інтегрованість сфери освіти громади в освітній простір області та налагодженість зв’язків в освітній сфері з інституціями, що причетні до розвитку освіти 9. Активне формування креативних освітніх просторів в закладах освіти 10.Збереження мережі позашкільної освіти 11. Включення учнів та молоді в креативну діяльність 12. Високий рівень охоплення дошкільною освітою дітей п’ятирічного віку 13. Активна діяльність піклувальної ради 14.Дотримання вимог законодавства щодо автономії , у тому числі фінансо- вої, закладів освіти усіх типів 15.Мобільність та гнучкість педагогічних колективів у діяльності в нестандартних умовах |
1. Зменшення кількості споживачів освітніх послуг, що обумовлено як демографічними тенденціями, так і суб’єктивними чинниками 2. Дисбаланс у доступності освітніх послуг для мешканців сільських територій, зокрема у дошкільній та позашкільній освіті 3. Непрестижність педагогічної праці та рівень заробітних плат у сфері освіти спричиняє зменшення кількості випускників ЗЗСО, які бажають здобувати педагогічну освіту, та зниження компетентності педагогічного персоналу та якості освітніх послуг. 4. Нерівномірність в забезпеченні ЗДО та ЗЗСО сільської місцевості та селища висококваліфікованими працівниками. 5. Порівняно нижчий рівень охоплення дошкільною освітою дітей у сільській місцевості 6. Функціонування малокомплектних філій 7. Низька спроможність закладів позашкільної освіти виконувати покладені на них функції щодо розвитку здібностей дітей та молоді,здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок через неналежне кадрове забезпечення. 8.Відсутність належного фінансування на розвиток матеріально - технічної та навчально - методичної бази закладів освіти та недостатньо розвинута інфраструктура 9. Відсутність в більшості закладів освіти власних укриттів 10. Неможливість організувати якісне харчування через низьку платоспроможність батьків та недостатність фінансового ресурсу громади 11.Неготовність керівників працювати в умовах автономії. Упереджене ставлення окремих управлінців та педагогів до інновацій 12. Відсутність спеціалістів ( інженери, медичні працівники) для укладення договорів на передрейсові обстеження технічного стану автобусів та медичного обстеження водіїв на місцях 13.Неналежний рівеньсамооцінювання освітніх та управлінських процесів в окремих закладах ( насамперед, дошкільної ) освіти 14. Недотримання принципу універсального дизайну в закладах освіти 15. Певна дискомунікація управління освітою різних рівнів 16. Покращення вимагає методична підтримка освітнього процесу в закладах освіти |
|
Можливості |
Загрози |
|
1. Поглиблення діджиталізації сфери освіти, розвиток цифрових компетенцій вчителів та учнів 2. Формування дієвого механізму залучення випускників педагогічних закладів вищої освіти для роботи у сфері освіти. Зростання престижу праці педагога в Україні, зокрема за рахунок зростання оплати праці 3 Підвищення якості освітніх послуг, зростання в ЗЗСО кількості здобувачів освіти з інших громад 4. Підвищення фахового рівня керівників закладів освіти щодо створення системи забезпечення якості освіти через скоординовану діяльність відділу освіти, туризму, молоді та спорту з закладами освіти громади та інституціями, причетними до розвитку освіти 5. Організація належної діяльності Ямпільського ЗЗСО в статусі академічного ліцею 6.Створення оптимальної мережі закладів освіти 7. Будівництво укриттів в закладах освіти на умовах співфінансування 8. Проведення спільних заходів із залученням фахівців різних інституцій з метою підвищення фахового рівня управлінців та педагогів закладів освіти громади. Налагодження роботи з обміну досвідом роботи та кращих освітніх практик 9. Участь у різноманітних освітніх проєктах, програмах, грантах тощо. 10. Наявність донорських ресурсів для розвитку освіти 11. Розвиток партнерства 12. Право вибору різних суб’єктів надання освітніх послуг для підвищення кваліфікації педагогічних працівників |
1. Погіршення демографічної ситуації в Україні та в громаді через вплив подальшої урбанізації та війни
2. Низький рівень фінансової спроможності ТГ (зниження рівня доходів до місцевого бюджету через правовий режим воєнного стану), що не дозволить в достатньому обсязі фінансувати як загальну середню, так і дошкільну, позашкільну освіту та додаткову потребу у фінансовому забезпеченні закладів ЗЗСО 3. Недостатній фінансовий ресурс громади може спричинити оптимізацію закладів позашкільної освіти 4. Посилення міграції та відтік трудових кадрів, зокрема, найбільш високоосвічених та креативних педагогічних кадрів, через відсутність перспектив у функціонуванні того чи іншого закладу освіти, низький рівень престижності педагогічної праці 5. Погіршення стану дорожньої, комунальної та соціальної інфраструктури 6. Погіршення технічного стану шкільних автобусів та неможливість оновлення автопарку шкільних автобусів через обмежений фінансовий ресурс. 7. Відсутність належної охорони, що може негативно вплинути на безпеку закладів освіти 8. Відсутність умов для впровадження системи ХАССП, що може призвести до погіршення безпеки харчування 9.Відсутність належного фінансування на вирішення питань пожежної безпеки ( сигналізація, просочення горищ тощо ) 10. Освітні втрати через російську агресію 11. Деструктивні психологічні впливи на учасників освітнього процесу 12. Недосконалість чинного за- конодавства щодо організації процедури закупівель 13. Ускладнення організації та управління освітніми процесами через бюрократію в сфері освіти |
ІІІ. Стратегічні цілі, операційні цілі та завдання
Місія: Розвиток освітнього середовища відповідно до потреб та запитів мешканців громади щодо якісної освіти, забезпечення її доступності та конкурентноспроможності.
Матриця стратегічних цілей, операційних цілей та завдань
Місія втілюватиметься через досягнення стратегічних цілей, а обрані стратегічні цілі буде реалізовано через систему оперативних цілей.
|
Стратегічна ціль 1. |
Стратегічна ціль 2. |
Стратегічна ціль 3. |
|
Освіта громади: доступність, якість та перспективи |
Освіта – престижне та перспективне місце праці |
Ямпільщина– освітній центр |
Матриця стратегічних цілей, операційних цілей та завдань
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. ОСВІТА ЯМПІЛЬСЬКОЇ ТГ: ДОСТУПНІСТЬ,ЯКІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВА
|
Операційні цілі |
Завдання |
|
|
1.1. Трансформація змісту освіти та зростання якості результатів |
1.1.1 Створення ефективних систем виховної роботи. Формування наскрізного виховного простору в освітніх закладах громади 1.1.2. Удосконалення освітніх програм, що дозволяють ефективно реалізувати стандарти освіти, відповідають запитам і потребам здобувачів освіти і громади. 1.1.3. Стимулювання ініціатив зі створення учасниками освітнього процесу різноманітних проєктів. 1.1.4. Оновлення змісту, форм та методики навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та програм розвитку дитини. 1.1.5. Осучаснення змісту неформальної освіти відповідно до спектру здібностей, інтересів та запитів здобувачів. 1.1.6. Підвищення ефективності освітнього процесу через впровадження сучасних технологій та засобів навчання (навчально-методичних, технічних, інформаційно - комунікаційних тощо). 1.1.7. Стале нарощування результативності засвоєння змісту початкової, базової та повної середньої освіти у межах Державних освітніх стандартів (за результатами ЗНО та іншими показниками). 1.1.8. Зниження диференціації закладів освіти за результативністю освітнього процесу залежно від їх місця розташування (село/селище ) |
|
|
|
||
|
1.2. Створення безпечного, ґрунтованого на довірі, демократичного, інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища, сприятливого для формування відповідального громадянина України |
1.2.1. Капітальний ремонт та реконструкція закладів освіти з урахуванням принципів універсального дизайну: -термомодернізація та капітальний ремонт Ямпільського ліцею -будівництво укриття в Ямпільському ліцеї, В’язовецькій гімназії - належне облаштування укриттів, що функціонують 1.2.2. Осучаснення предметно-просторового оточення здобувачів освіти в освітніх закладах для забезпечення групової роботи, навчання під відкритим небом, створення освітніх осередків тощо. Осучаснення навчально- методичної бази закладів освіти новітнім обладнанням, у тому числі Stem-лабораторіями, із залученням бюджетних та позабюджетних коштів 1.2.3. Створення умов для додержання учасниками освітнього процесу норм рухової активності та занять спортом. 1.2.4. Забезпечення якості харчування здобувачів освіти відповідно до сучасних стандартів та нормативних вимог 1.2.5. Широке використання в освітньому процесі нових ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, лабораторної бази для вивчення навчальних предметів 1.2.6. Організація змагань (олімпіад, конкурсів, турнірів) між здобувачами освіти з метою виявлення та розвитку їхніх обдарувань . 1.2.7. Підтримка ініціатив, спрямованих на саморозвиток освітніх спільнот. 1.2.8. Реалізація заходів, спрямованих на попередження булінгу, будь-яких форм насильства та дискримінації. 1.2.9.Формування партнерських стосунків між учасниками освітнього процесу 1.2.10 Дотримання в закладах освіти принципів академічної доброчесності 1.2.11. Поліпшення якості роботи психологічної служби ЗО громади. 1.2.12. Дотримання вимог законодавства з охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладах освіти. Організація тематичних навчань різних категорій працівників. 1.2.13. Облаштування закладів освіти з урахуванням принципів універсального дизайну, створення належних умов для здобуття освіти для різних категорій дітей та учнівської молоді. 1.2.14. Формування навичок безпечного користування та поведінки в мережі Інтернет 1.2.15. Забезпечення належної діяльності інклюзивно-ресурсного центру. 1.2.16. Здійснення заходів з пожежної безпеки та з дотримання вимог санітарного регламенту 1.2.17. Надання підтримки та інтеграція дітей з числа ВПО 1.2.18. Створення безпечного освітнього простору в закладах освіти |
|
|
1.3. Доступність освітніх послуг і всебічне охоплення дошкільною освітою |
1.3.1. Створення оптимальної мережі закладів дошкільної освіти . 1.3.2. Здійснення обліку дітей та підлітків шкільного та дошкільного віку, охоплення їх різними формами здобуттям освіти 1.3.3. Розвиток мережі закладів дошкільної освіти з інклюзивним навчанням 1.3.4. Модернізація мережі закладів дошкільної освіти та осучаснення надаваних ними послуг в напрямку зростання частки гуртків технічної творчості, комп’ютерної грамотності та ІТ-технологій, вивчення іноземних мов, фінансової грамотності та підприємницької майстерності. 1.3.5. Забезпечення підвезенням дітей до закладів дошкільної освіти
|
|
Очікувані результати від реалізації завдань операційної цілі 1.1.
– модернізована система виховання та надання освітніх послуг в громаді;
– удосконалені освітні програми, що дозволяють ефективно реалізувати стандарти освіти, відповідають запитам і потребам здобувачів освіти і місцевих громад;
– підвищення ефективності освітнього процесу через активне використання інформаційно- комунікаційних технології, висока цифрова компетентність учнів та педагогічних колективів;
– покращення якості освіти, здобутої у загальноосвітніх закладах сільської місцевості
– формування наскрізного виховного простору в освітніх закладах громади;
– утвердження в освітньому середовищі довіри та демократії як соціальних цінностей;
– підвищення рівня креативності та підприємницької активності молоді;
– нівелювання проблеми насильства та булінгу у шкільному середовищі.
– формування оптимальної мережі закладів дошкільної освіти;
– зростання рівня охоплення дошкільною освітою дітей відповідного віку ;
– модернізація позашкільної освіти та зростання якості її кадрового потенціалу;
– надання якісних послуг фахівцями ІРЦ;
– збільшення кількості загальноосвітніх (дошкільних, позашкільних) закладів, де організоване інклюзивне навчання;
- спроможна психологічна служба громади, що якісно надає послуги учасникам освітнього процесу;
- оснащені навчальні кабінети сприяють підвищенню якості освіти та вмотивованості дітей у навчанні
Індикатори:
– кількість розроблених освітніх програм, які відповідають сучасним вимогам;
– частка дітей, що за результатами ЗНО набрали 140 та вище балів;
– частка дітей, що за результатами ЗНО не подолали поріг, %
– частка учнів, що відвідують базові, профільні, елективні курси, %
– частка дітей, що брали участь в олімпіадах, конкурсах, тощо
– кількість закладів освіти, які не відповідають критеріям безпечності середовища, нормам рухової активності учнів тощо;
– кількість випадків булінгу в навчальних закладах;
– кількість дітей у громаді, що стали переможцями шкільних олімпіад, конкурсів, турнірів різних рівнів;
– кількість дітей, премійованих за успіхи у навчанні;
– кількість реконструйованих та капітально відремонтованих закладів дошкільної освіти, одиниць;
– показники охоплення дошкільною освітою дітей різних вікових груп (в розрізі
територіальної громади, територій обслуговування ) %;
– кількість послуг, наданих фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, одиниць;
– частка загальноосвітніх (дошкільних, позашкільних) навчальних закладів в яких організоване інклюзивне навчання, %;
– частка охоплення дітей з особливими освітніми потребами інклюзивним навчанням, %.
- учасники освітнього процесу задоволені організацією харчування.
Стратегічна ціль 2. Освіта – престижне місце праці
|
Операційні цілі |
Завдання |
|
2.1. Підвищення ефективності управління та фінансування освіти |
2.1.1.Забезпечення ефективного управління освітою шляхом децентралізації управлінської вертикалі,формування сервісних підходів та автономії закладів освіти. 2.1.2. Формування системи внутрішнього моніторингу сфери освіти для прийняття ефективних управлінських рішень. 2.1.3.Сприяння впровадженню моделі державно- громадського управління освітою та механізму публічно-приватного партнерства.
2.1.4. Продовження практики розгляду якості освітньої діяльності в закладах освіти громади на засіданнях колегії ВСЗНОКС з прийняттям ефективних рішень 2.1.5. Участь керівників закладів освіти та їх заступників в різних формах підвищення кваліфікації.
2.1.6. Удосконалення форм та змісту звітності керівників закладів освіти перед громадськістю 2.1.7. Чітке дотримання норм законодавства щодо оприлюднення публічної інформації закладами освіти на офіційних сайтах |
|
2.2. Узгодження освітньої інфраструктури з потребами в освітніх послугах |
2.2.1. Створення належних матеріально-технічних, навчально-методичних, організаційно-кадрових умов для діяльності Ямпільського ліцею в статусі академічного ліцею 2.2.2. Розвиток нових форм здобуття дошкільної освіти 2.2.3. Проведення заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності будівель закладів освіти. |
|
2.3. Забезпечення професійного розвитку педагогічних кадрів |
2.3.1.Стимулювання професійного зростання педагогічних працівників. Оновлення критеріїв і процедур стимулювання педагогічних і науково-педагогічних працівників на засадах об’єктивності, рівності та справедливості. 2.3.2. Підготовка педагогічних працівників нової генерації шляхом створення умов для залучення до майбутньої професійної діяльності талановитої молоді. 2.3.3. Урізноманітнення та осучаснення форм та методів роботи з педагогічними працівниками відповідно до професійних стандартів згідно з їх потребами та запитами. 2.3.4. Створення професійних спільнот та механізму мотивації діяльності їх керівників |
Очікувані результати:
– Успішне функціонування інформаційної системи управління освітою (ІСУО);
– налагоджена взаємодія в системі управління освітою в громаді;
– автономія освітніх закладів, що супроводжується підвищенням якості освітніх послуг;
– диверсифікація джерел фінансування освіти в громаді;
– зниження асиметрій фінансування базової середньої освіти в розрізі закладів освіти;
– покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти;
– вирішення проблеми малокомплектності шкіл у сільській місцевості;
– підвищення енергоефективності будинків закладів освіти;
– матеріально-технічне забезпечення інклюзивного навчання;
– вирішення проблеми регулярного перевезення учнів, вихованців та педагогічних працівників закладів освіти у сільській місцевості
– високий рівень кваліфікації вчителів, що відповідає вимогам Нової української школи;
– зростання престижу освітянської праці та омолодження педагогічних колективів;
– формування ефективної системи стимулювання педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Індикатори:
– рівень підключення закладів дошкільної, загальної середньої освіти та органів
управління освітою до ІСУО, %;
– частка видатків на освіту у загальних видатках місцевого бюджету громади %;
– частка освітньої субвенції у видатках місцевих бюджетів на освіту, %;
– видатки на освіту в розрахунку на одного учня, грн;
– вартість утримання однієї дитини в дошкільному навчальному закладі
– кількість малокомплектних шкіл;
– кількість шкільних автобусів;
– фактична (середня) наповнюваність класів і її відхилення від розрахункової
наповнюваності;
– частка витрат місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
– рівень забезпеченості навчальних закладів спеціалізованими навчальними кабінетами, %
– кількість учнів на одне робоче місце за комп’ютером;
– кількість оснащених кабінетів природничо-математичних предметів в закладах освіти
– частка вчителів (вихователів) віком до 30 років, %;
– частка вчителів, що підвищили кваліфікаційний рівень, %;
– частка вчителів, що успішно пройшли сертифікацію, %;
– співвідношення середньої заробітної плати в освіті та середньої заробітної плати в економіці.
Стратегічна ціль 3. Ямпільська ТГ – освітній центр
|
Операційні цілі |
Завдання |
|
|
3.1. Цифровізація освітнього процесу |
3.1.1. Забезпечення закладів освіти сучасним комп’ютерним обладнанням і широкосмуговим інтернетом. 3.1.2. Розвиток професійних цифрових компетентностей педагогічних працівників. 3.1.3. Стимулювання педагогів до створення/ використання електронного НМК викладання навчального предмету (дисципліни) з використанням інтернет-сервісів та платформ дистанційного навчання. 3.1.4. Ефективне використання відкритих мереж освітніх ресурсів, електронних бібліотек, електронних підручників. 3.1.5.Впровадження інноваційних технологій навчання,зокрема при організації дистанційного та змішаного навчання. 3.1.6. Налагодження співпраці закладів освіти з ІТ-компаніями, державними, приватними та громадськими організаціями щодо підтримання, розвитку та поширення позитивних прикладів використання цифрових технологій та віддаленого навчання для різних категорій здобувачів освіти 3.1.7. Упровадження чеського проєкту Evalued в закладах освіти громади. Використання можливостей електронного ведення класних журналів, щоденників тощо. |
|
|
3.2. Популяризація Япільської як громади, що надає якісні освітні послуги |
3.2.1. Проведення рекламної компанії «Навчайся в закладах освіти громади», спрямованої на інформування випускників 9-х класів шкіл про реальні переваги навчання у закладах освіти громади. 3.2.2. Подальша інтеграція закладів освіти в обласний та Всеукраїнський освітній простір. 3.2.3. Участь педагогів закладів освіти громади у різноманітних фахових конкурсах, проєктах, програмах тощо . 3.2.4. Популяризація кращих практик, успішних закладів та кар'єрних досягнень випускників закладів освіти громади. 3.2.5. Організація тематичних зустрічей, різних форм роботи педагогів громади з представниками різних інституцій, громадських організацій області, України, педагогічними спільнотами інших громад 3.2.6. Проведення днів відкритих дверей для батьків та громадськості
|
|
|
3.3. Стимулювання наукової діяльності здобувачів освіти |
3.3.1. Розширення мережі креативних та освітніх просторів в закладах освіти громади 3.3.2. Посилення спроможності Малої академії наук. 3.3.3. Підтримка винахідництва та науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти та педагогів, мотивація їх діяльності.
|
|
Очікувані результати:
‒ підвищення рівня цифрових компетентностей педагогів ;
‒ розвиток різних форм та належна організація дистанційного навчання;
‒ формування власних інформаційних освітніх середовищ закладів освіти;
‒ розширення практики використання електронного НМК викладання навчального предмету (дисципліни)
– зниження частки випускників шкіл, які їдуть здобувати повну загальну середню освіту за межі громади;
– зростання інтегрованості закладів освіти громади в обласний та всеукраїнський освітній і науковий простір;
– нарощення кадрового потенціалу закладів освіти;–
– зростання частки приватного фінансування закладів освіти;
– формування креативного, інноваційного мислення учнів та молоді;
– зростання кількості учнів, залучених до наукової діяльності;
– ефективний механізм стимулювання та підтримки творчих проєктів дітей та учнівської молоді.
Індикатори:
– кількість закладів освіти, які мають власні інформаційні освітні середовища;
– частка закладів, що використовували спеціалізоване програмне забезпечення, %;
– частка навчальних годин із організацією он-лайн навчання у загальній кількості годин дистанційного навчання, %;
– частка сільських освітніх закладів з доступом до інтернету, %
– відсоток випускників шкіл, що здобувають повну загальну середню освіту в громаді, %;
– кількість здобувачів освіти з інших громад;
– кількість маркетингових заходів, проведених за межами громади;
– кількість учнів, залучених до наукової діяльності;
– кількість виконаних учнями наукових проєктів;
– кількість конференцій, семінарів за участю учнів ;
– кількість креативних та освітніх просторів в громаді.
IV. Механізми реалізації Стратегії
Стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають і механізми реалізації та напрями використання ресурсів. Реалізація Стратегії – це реалізація комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть здійснюватися суб‘єктами освітньої діяльності громади, а також рішень органу місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей, визначених у Стратегії.
Інституційне забезпечення реалізації Стратегії передбачає:
- координацію заходів щодо реалізації Стратегії, зокрема чіткий розподіл повноважень, усунення дублювання під час прийняття управлінських рішень, налагодження ефективної співпраці всіх зацікавлених сторін на місцевому рівні;
- створення системи взаємопов’язаних програмних документів щодо розвитку сфери освіти громади, стратегій розвитку закладів освіти, їх узгодження з цією Стратегією.
У ході моніторингу Стратегії вирішується ціла низка завдань: контроль за реалізацією Стратегії в цілому; оцінювання ступеня досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до операційних цілей; аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку сфери освіти громади для уточнення та корегування (актуалізації) цілей Стратегії; підтримка в робочому стані органів та структури стратегічного планування.
На основі моніторингу Стратегії здійснюватиметься оцінка необхідності уточнення чи перегляду окремих елементів Стратегії з урахуванням нових тенденцій і обставин, що можуть виникати, та впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.
Додаток 2
до Стратегії розвитку освіти
Ямпільської ТГ на період до
2027 року
План заходів щодо реалізації завдань Програми оптимізації закладів освіти селищної ради